Дружбівський кар’єр: де він і що там тепер

Дружбівський кар’єр — це колишнє державне підприємство нерудних копалин «Кварц» біля селища Дружба на Житомирщині, а не діючий видобуток. Котлован затоплено, і від 2023 року місце відоме передусім як озеро й точка денного виїзду. Промислової роботи тут уже немає: у 2021–2022 роках підприємство було збитковим, а в березні 2023-го майновий комплекс продали на аукціоні.

Для одноденного виїзду з Києва чи Житомира цього орієнтира часто досить, але його легко переплутати з облаштованим пляжем. Назва лишилася від заводу, вода з’явилася після зупинки робіт, а правила доступу після приватизації може змінювати власник. Ми розкладаємо, що тут можна вважати перевіреним, а що варто звірити в день поїздки.

Далі — що саме стоїть за назвою, як селище пов’язане з кар’єром, чим озеро цікаве без туристичних обіцянок і які відомості про дорогу та берег треба зібрати до виїзду.

Що таке Дружбівський кар’єр

Простими словами, це затоплена гірнича виробка колишнього заводу. У 1948 році розробку почали, щоб давати будівельні матеріали військовій промисловості. Після 1991 року об’єкт перейшов у керування Міністерства оборони й офіційно називався державним підприємством «Дружбівський кар’єр нерудних копалин „Кварц“». У 2020 році майно передали Фонду державного майна.

За повідомленням Укрінформу з посиланням на Фонд, раніше тут добували пісок, гравій, глину і каолін. У 2021 році збиток становив 95 тис. грн, у 2022-му — 290 тис. грн. Тобто до продажу це вже був непрацюючий комплекс, а не кар’єр, куди їдуть дивитися техніку в роботі.

Станом на 2023 рік котлован був затоплений і фігурував як місце відпочинку: чиста вода бірюзового відтінку, високі схили з лісом і білі насипи — відвали породи. Бірюза в таких озерах зазвичай виникає не через «морську» сіль, а через дрібні мінеральні частинки у товщі води, які розсіюють світло, і через малу кількість мулу. Колір залежить від сонця, рівня води й того, що змило з берегів після дощу. Він нічого не каже ні про безпечну глибину, ні про офіційний статус пляжу.

Площу теж легко сплутати. В оголошенні про приватизацію комплекс називали площею 128 га, у довідкових описах трапляються також близько 124 і 132 га. Це земля всього об’єкта разом із заводом, а не дзеркало води. Окремо Фонд вказував 24 об’єкти нерухомості загальною площею понад 9 тис. м² у незадовільному стані. Будівлі й затоплений котлован — різні частини однієї території.

Де розташований кар’єр і як пов’язані його назва та історія

Кар’єр лежить поблизу селища Дружба в Олевській громаді Коростенського району Житомирської області. Довідкові координати — 51°11′29″ північної широти і 27°58′27″ східної довготи. Селище до 2024 року мало статус селища міського типу; у 2022 році тут жили 495 осіб. Поштовий індекс — 11024, найближча залізнична станція в довідниках — Діброва-Олевська.

Зв’язок назв прямий. Будівництво поселення комбінату нерудних матеріалів почалося в 1948 році на місці колишнього хутора Долина, одночасно з кар’єром. З 1950 року тут виробляли щебінь. 9 жовтня 1961 року населений пункт віднесли до робітничих селищ і назвали Дружбою. Кар’єр отримав ім’я від селища, а селище виросло під підприємство — не навпаки.

Ключове число цієї історії — 2 810 501 грн. Саме стільки 17 березня 2023 року запропонувало ТОВ «Імуногенетика» з Броварів за єдиний майновий комплекс, на одну гривню більше за конкурента. Щоб порахувати, з чого складається сума, дивіться не заголовок новини, а хід торгів. Перше оголошення через Укрінформ ставило аукціон на 9 березня зі стартом 4,8 млн грн. Повторні торги пішли зі зниженим стартом близько 2,42 млн грн. Переможна ставка — це старт плюс трохи більше ніж 16 %. Зверху на ціну продажу нараховується ПДВ 20 %, а окремим обов’язком покупця Фонд називав погашення боргів підприємства на 2,82 млн грн і заборону звільняти працівників протягом шести місяців. Повна каса для покупця була помітно більшою за «2,8 мільйона» з коротких переказів. Умови приватизації також допускали відновлення видобутку навколо озера, тож рекреаційний вигляд не є охоронним статусом.

Чим Дружбівський кар’єр цікавий мандрівникам сьогодні

Нині це читається як покинуте промислове місце, яке вода й ліс частково забрали собі. Для виїзду на Житомирське Полісся тут працює контраст: білі відвали, темний сосновий край і затоплений котлован замість кар’єрної техніки. Саме цей вигляд розійшовся фотографіями з квадрокоптера кілька років тому, і через нього локацію почали шукати поза краєзнавчими довідниками.

Мандрівнику корисний сам механізм місця. Поки працював насосний водовідлив, котлован лишався сухим виробітком. Коли роботи стали, дощова, тала й підземна вода заповнила яму. Схили й відвали лишилися від видобутку, ліс підступив до бровки. Результат залежить від сезону: після злив берег слизький, у спеку контраст кольору сильніший, восени світловий день коротший, а під’їзд по лісовій ділянці гірший.

Поширена плутанина — ніби білий берег і бірюзова вода вже означають пляж із рятувальним постом, душем і стабільним дном. Довідка 2023 року згадує спуск до води через білі насипи, а пізніші подорожні нотатки описують приїзд «дикуном», без квитка й без інфраструктури біля берега. Глибину в різних переказах називають і до 30 метрів, і більше; офіційного проміру для купальників ми не бачили. Крутий укіс кар’єру, холодна вода на глибині й відсутність чергового — це ризик, а не деталь пейзажу. Риба у водоймі, якщо її бачать відвідувачі, теж не замінює аналіз води.

Важливо. З березня 2023 року це приватний майновий комплекс, а не комунальний пляж. Те, що у 2024–2025 роках мандрівники описували вхід без квитка, не гарантує тих самих правил у день вашої поїздки. Перед виїздом перевірте доступ і обмеження біля води.

Як спланувати поїздку до Дружбівського кар’єру

Логіка збору така: спершу точка на мапі, потім спосіб доїзду, потім нічліг і запас світла. Орієнтир для навігатора — селище Дружба або координати 51.1915, 27.9741. Дорожні описи дають близько 230–235 км від Києва і 150–160 км від Житомира; це не паспорт маршруту, а прикидка, яку навігатор перерахує під покриття конкретного дня. Громадський транспорт до самого берега в цих описах не фігурує, тож запасний план без авто треба збирати окремо: поїзд до Коростеня або Олевська, далі таксі чи домовленість із місцевим перевізником. Розклад електричок на станцію Діброва-Олевська краще дивитися в день виїзду, а не в торішньому дописі.

У самому селищі готельного ряду під виїзд на кар’єр ми не фіксуємо. Нічліг логічно шукати в Олевську, Коростені або Лугинах і закладати дорогу назад до темряви. Намет на березі має сенс лише якщо доступ узагалі відкритий і ви готові до відсутності туалету, питної води й зв’язку в лісі. Паливо, воду і теплий шар беріть із собою: кіоска біля урізу води довідники не обіцяють.

Окремо звіряйте, чи не змінилася господарська діяльність. Умови продажу дозволяли власнику повернутися до видобутку навколо озера. Якщо на під’їзді з’явилися шлагбаум, техніка чи табличка про приватну територію, це вже не «закритий на обід» краєвид, а нова межа доступу. Фото з мережі тут відстають на сезон.